Ви є тут

Головна

Статистика Всесвітньої організації охорони здоров'я (ВООЗ) дуже сумна. Епідемія тютюнопаління в XX столітті забрала життя у понад 100 мільйонів чоловік. У XXI столітті ця цифра може вирости на порядок. Близько 63% всіх смертей на землі відбувається через неінфекційні захворювання. Тютюнопаління в цій страшній статистиці займає стійку позицію лідера.

Деякі люди не усвідомлюють всієї тяжкості наслідків від вживання тютюну для свого здоров’я і для здоров’я їхніх дітей. А про шкоду пасивного паління (тобто, впливу тютюнового диму на тих, хто поруч) взагалі не замислюються!!!

Між тим, згiдно з дослiдженням, щорiчно вiд пасивного курiння помирає понад 600 тисяч чоловiк у свiтi, з них в Україні – три людини за кожні дві години!!! За статистикою, 6 мiльйонiв людей у свiтi помирають вiд хвороб, викликаних курiнням. Тобто, пасивне курiння забирає життя 10% з них. Такi данi ВООЗ. 10% – це досить високий показник, особливо якщо зважати на те, що цi люди, на вiдмiну вiд курцiв, якi свiдомо затягуються тютюновим димом, є просто жертвою обставин.

Фахiвцi стверджують, що навiть коли людина сама не курить, але змушена вдихати «чужий» тютюновий дим, вона так само пiддається ризику розвитку раку легень, астми, серцево-судинних хвороб, iшемiчної хвороби серця та катаракти, як i курець.

Найчастіше люди стикаються з димом вдома (особливо незахищеними є дiти, батьки яких дозволяють собi курити в оселi), у громадських мiсцях, транспорті, на роботi та й на взагалі вулиці.

Серед пасивних курцiв щороку реєструєютсья 125 тисяч респiраторних хвороб, 39 тисяч випадкiв астми, 21 тисяча випадкiв раку легень. А у родинах, де курять при дiтях, значно збiльшено вiдсоток смертi немовлят, пневмонiї, астми.

І хоча в Україні прийнято Закон, який забороняє курити у громадських місцях, через бездіяльність національної поліції він не виконується. Тому все залежить вiд свiдомостi людей. Курець повинен розумiти, що своєю звичкою вкорочує життя іншим людям, що таким чином висловлює пону неповагу до життя та здоров'я iнших людей. А батьки, що курять при дiтях, ще й показують негативний приклад, прищеплюють лояльне вiдношення до курiння, тобто до оральної мастурбації тютюновмісним фалосозамінником, як до чогось цiлком нормального.

Щодо заборони куріння (паління) в Україні

22 вересня 2005 року Верховною Радою України прийнято Закон України № 2899-IV «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров'я населення», який набрав чинності з дня опублікування, тобто з 25 жовтня 2005 року. З 16 грудня 2012 року вступили в силу зміни до цього закону, які визначають конкретний перелік місць, де заборонено куріння тютюнових виробів.

Закон № 2899-IV встановлює заборону на куріння тютюнових виробів, а також електронних сигарет і кальянів у громадських та інших місцях (стаття 13), а саме:

  1. у ліфтах і таксофонах;
  2. приміщеннях та на території закладів охорони здоров'я;
  3. у приміщеннях та на території навчальних закладів;
  4. на дитячих майданчиках;
  5. у приміщеннях та на території спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд та закладів фізичної культури і спорту;
  6. у під'їздах житлових будинків;
  7. у підземних переходах;
  8. у транспорті загального користування, що використовується для перевезення пасажирів;
  9. у приміщеннях закладів ресторанного господарства;
  10. у приміщеннях об’єктів культурного призначення;
  11. у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ;
  12. на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів.

Крім цього закон встановлює заборону і на куріння (паління):

  1. у приміщеннях підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
  2. у приміщеннях готелів та аналогічних засобів розміщення громадян;
  3. у приміщеннях гуртожитків;
  4. в аеропортах та на вокзалах.

Важливо зазначити, що власник останніх місць зобов'язаний сповістити інших людей про заборону куріння сигарет шляхом розміщення таблички або графічного знака про заборону куріння. Для курців, власник, уповноважені ним особи або орендарі відповідних споруд чи окремих приміщень зобов'язаний відвести спеціальне місце для можливості курити (до речі площа такого місця повинна бути не менше 10% загальної площі приміщення, а саме місце має бути обладнане витяжною вентиляцією чи іншими засобами для видалення тютюнового диму) та сповістити відвідувачів графічною позначкою: «Місце для паління. Куріння шкодить Вашому здоров'ю!».

При цьому, крім місць, прямо заборонених для куріння тютюнових виробів, Законом дозволено визначати інші місця, заборонені для куріння таких виробів рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради (виключна компетенція ради).


Законодавством передбачена також відповідальність за порушення законодавства про заборону тютюнопаління.

Так Кодекс України про адміністративні правопорушення (КУпАП), а саме стаття 175-1 передбачає, що паління тютюнових виробів у місцях, де це заборонено законом, а також в інших місцях, визначених рішенням відповідної сільської, селищної, міської ради, – тягне за собою попередження або накладення штрафу від трьох до десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 51 до 170 гривень).

Повторне протягом року вчинення порушення, передбаченого ч. 1 цієї статті, за яке особу вже було піддано адміністративному стягненню, – тягне за собою накладення штрафу від десяти до двадцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (тобто від 170 до 340 гривень).

Неоподатковуваний мінімумів доходів громадян зараз становить 17 гривень.


Як мають вчинити законослухняні громадяни при виявленні порушення Закону? Що треба робити, коли бачите людей, які гадять не лише в себе і собі, але й оточуючим?

Відповідно до п.1 ст. 255 КУпАП (особи, які мають право складати протоколи про адміністративні правопорушення), уповноваженими особами власне є працівники поліції. А в разі порушень, вчинених у місцях, заборонених рішенням відповідної сільської, селищної міської ради – уповноважені особи виконавчих комітетів сільських, селищних, міських рад та члени громадських формувань. Працівники поліції за куріння тютюнових виробів у заборонених місцях мають право затримати особу для складання протоколу за ст. 175-1 КУпАП (куріння тютюнових виробів у заборонених місцях).

Таким чином, правовий шлях – це сфотографувати порушників і звернутися до поліції, вони складуть протокол за ст.175-1 КУпАП і виконають всі передбачені законом процедури. Можна також додатково звернутися до адміністрації закладу щодо усунення даного порушення.


До речі, у Верховній Раді зареєстровано законопроект, що передбачає збільшення розміру штрафів за куріння в заборонених місцях. Відповідний проект закону України №3788 від 20 січня 2016 року вніс депутат від «Народного фронту» Геннадій Кривошея.

Документом пропонується встановити розміри штрафів за куріння тютюнових виробів, електронних сигарет і кальянів у місцях, де це з

аборонено законом в розмірі від шести до 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, при повторному порушенні – від 20 до 40 неоподатковуваних мінімумів. Крім того, проектом закону пропонується встановити заборону на куріння біля під'їздів, входів і виходів з житлових будинків, ТЦ, ТРЦ, дитячих установ, магазинів, підприємств, установ і будинків всіх форм власності в радіусі 20 метрів.


31 травня — Всесвітній день без тютюну

Щорічно 31 травня відзначається Всесвітній день без тютюну. Як чоловіки, так і жінки цього дня в усьому світі намагаються утриматися від згубної оральної гомосексуальної схильності куріння (паління) тютюнових виробів.

Заборона куріння у громадських місцях є одним з першочергових заходів, визначених Рамковою конвенцією Всесвітньої організації охорони здоров'я з боротьби з тютюном, які мають сприяти подоланню тютюнової пандемії і зниженню шкідливого впливу тютюнопаління на здоров'я населення. Конвенцію підписало 172 країни, зокрема й Україна, і вже 31 з них ввела заборону куріння. Щороку до цього списку приєднується 2-3 країни. Першою державою у світі, яка ввела повну заборону куріння в громадських місцях, стала Ірландія – 2004 р. там набув чинності відповідний закон. Нині його підтримує 95% населення.

Першочерговим завданням законів, які обмежують куріння в громадських місцях, є захист людей від пасивного куріння. Адже за даними Всесвітньої організації охорони здоров'я вдихання вторинного тютюнового диму приводить до 600000 випадків передчасної смерті в рік. У тютюновому димі міститься більше 7000 хімічних речовин, з яких, щонайменше, 250 відомі як шкідливі і 69 як канцерогенні. Більш того, сам вторинний тютюновий дим ВООЗ класифікує як канцероген. Серед дорослих людей вдихання вторинного тютюнового диму підвищує ризик розвитку серцево-судинних захворювань на 25-30% та респіраторних хвороб, включаючи ішемічну хворобу серця і рак легень. Відповідно до досліджень, ризик отримати рак легень у людей, які працюють у сильно задимлених приміщеннях, підвищується до 111% порівняно з тими, хто працює у нормальних умовах. Діти, які піддаються впливу пасивного куріння, на 50-100% частіше хворіють гострими респіраторними хворобами. А серед дітей грудного віку вдихання вторинного тютюнового диму може викликати раптову смерть, у вагітних жінок – народження дітей з низькою масою тіла і розумовою відсталістю. Більше про шкідливі наслідки паління читайте у газеті ЗНТУ «Інженер-машинобудівник» №4 від 21 вересня 2016 р.

Таким чином, заборона куріння є вимушеною мірою державної політики щодо підвищення якості життя населення. Та чи готове саме суспільство до таких змін? У Міністерстві охорони здоров’я України зауважили, що на сьогодні щоденними курцями лишаються 35,9% чоловіків та 7,0% жінок, а загалом щоденно курить 7,2 млн дорослих українців. За статистикою ж близько 60% українців є курцями, а тому питання щодо виконання цього закону та роз'яснення його положень є важливим для суспільства.