Ви є тут

Головна

Кафедра «Двигуни внутрішнього згорання» (ДВЗ) є однією з найстаріших кафедр НУ «Запорізька політехніка». Вона створена в 1944 році у Запорізькому автомеханічному інституті, що поновив роботу після звільнення міста від німецьких окупантів. У 1948 році на основі кафедри двигунів внутрішнього згоряння створена кафедра «Теплотехніка і гідравліка», яка входила до складу автотракторного факультету, машинобудівного факультету (з 1957 року), автомобільного факультету (з 1961 року). У 1948 навчальному році кафедри двигунів і автомобілів були об’єднані.

На базі кафедри теплотехніки і гідравліки в 1964 р. була знову сформована кафедра «Автомобілі». В 2000 році на кафедрі «Автомобілі» відкрито спеціальність «Двигуни внутрішнього згорання». Викладачі кафедри «Теплотехніка і гідравліка» приймають активну учать в підготовці студентів.

В 2014 році на основі кафедри «Теплотехніка і гідравліка» транспортного факультету створено випускову кафедру двигунів внутрішнього згорання, яка забезпечує підготовку кваліфікованих фахівців за спеціальністю 133 «Галузеве машинобудування», освітньої програми «Двигуни внутрішнього згорання» – бакалаврів та магістрів денної і заочної форм навчання. Кафедра забезпечує навчальний процес за 47 навчальними дисциплінами (з них 39 – спеціальних), а також проведення виробничої і переддипломної практики, виконання курсових проектів і робіт, атестацію, дипломування.

Кафедрою послідовно керували доцент В. С. Комаров (1944–1945 р.); доцент А. Н. Югендфайн (1945–1947 р.); к.т.н., доцент Г. Д. Берштейн (1947–1949 р.); к.т.н., доцент М. Г. Круглов (1948–1953 р., у подальшому д.т.н., професор, заслужений діяч науки і техніки СРСР); к.т.н., доцент В. Д. Ольяк (1953–1979 р.); д.т.н., проф. Я. О. Єгоров (1979–1988 р.); к.т.н., доцент М. П. Бурчак (вересень 1982р.–серпень 1983 р.); д.т.н., проф. П. Г. Краснокутський (1988–1997 р.); д.т.н., проф. Я. О. Єгоров (1997–2005р.); д.т.н., проф. О. М. Скляревський (2005–2007 р.); з 1 лютого 2007 р. по теперішній час кафедру очолює д.т.н., проф. Г. І. Слинько.

Співробітники кафедри підготували і видали 15 підручників і навчальних посібників з грифами Міністерства освіти УРСР і МОН України, понад 250 методичних розробок зі спеціальних, теплотехнічних, гідравлічних дисциплін, опублікували понад 500 наукових статей.

Важливою складовою частиною діяльності кафедри є наукова праця. Вона спрямована на удосконалення машин, технологічного устаткування і процесів з метою енергозбереження, поліпшення показників машин та властивостей матеріалів. Кафедра має для цього дві навчальні лабораторії. Основні наукові напрямки кафедри: термогазодинамічні процеси у комбінованих двигунах внутрішнього згоряння, цей напрям очолює д.т.н., професор Г. І. Слинько, виконавці: к.т.н., доцент В. О. Мазін, к.т.н., ст. викладач Р. Ф. Сухонос; теплофізичні та газодинамічні процеси у металургійному виробництві – к.т.н., ст. викладач Н. О. Євсєєва, ст. викладач Н. Є. Рябошапка; механізми деформації і руйнування конструкційних матеріалів – к.т.н., доцент С. О. Беженов. Роботи в науковому напрямку «Машинне моделювання і дослідження динамічних процесів в об’ємних гідроприводах машин і агрегатів» на каф. «Теплотехніка і гідравліка» велися з 1974 року під керівництвом проф. О. М. Скляревського.

Одним з основних наукових напрямків на кафедрі є удосконалення показників комбінованих двигунів внутрішнього згоряння. Роботи в цьому напрямку ведуться з 1964 р. під керівництвом проф. Я. О. Єгорова. В теперішній час цю тему очолює д.т.н., проф. Г. І. Слинько.

Завідувач кафедри «Теплотехніка і гідравліка» ЗМІ Михайло Георгійович Круглов протягом тривалого часу завідував кафедрою Е-2 «Комбіновані двигуни внутрішнього згоряння» у Московському вищому технічному училищі ім. М. Е. Баумана, обіймав відповідальну державну посаду, він був заступником голови Державного комітету з науки і техніки при Раді Міністрів СРСР, керував машинобудівним напрямком.

Однією із найяскравіших постатей на автомобільному факультеті був кандидат технічних наук, доцент Валентин Дмитрович Ольяк. Валентин Дмитрович керував кафедрою «Теплотехніка і гідравліка» протягом 26 років. У період становлення кафедри під його керівництвом і за його особистої участі створено основні лабораторії теплотехнічного і гідравлічного напрямків, що були обладнані сучасними для того часу установками і приладами. В. Д. Ольяк активно працював у науці, опублікував 65 наукових праць; головним напрямком його наукової діяльності були дослідження у галузі нестаціонарної теплопровідності.

У 60-і роки ХХ століття група співробітників під керівництвом доцента В. Д. Ольяка розробила конструкцію і методику розрахунку гальмівного пристрою індукційного типу, що і тепер застосовується при випробуваннях двигунів внутрішнього згоряння. Одна з цих конструкцій знайшла застосування на заводі «Дальдизель» (Росія, Хабаровськ).

Ярослав Олексійович Єгоров у 1957 році закінчив Московське вище технічне училище імені М. Е Баумана за спеціальністю «Двигуни внутрішнього згоряння». З 1957 по 1960 р. працював конструктором на турбомоторному заводі у Свердловську. З 1961 по 1963 р. – аспірант МВТУ ім. М. Е. Баумана. У 1964 році захистив кандидатську дисертацію. З грудня 1963 року працював у ЗМІ. З 1979 по 1988 р. та з 1997 по 2005 р. завідував кафедрою «Теплотехніка і гідравліка». Працював на посаді професора на кафедрі «Автомобілі». У 1977 році захистив докторську дисертацію за темою «Газова динаміка комбінованих двигунів внутрішнього згоряння». Під його керівництвом підготовлені та захищені три кандидатські дисертації. За результатами досліджень опублікував 110 наукових праць. Сфера наукових інтересів: термодинамічні та газодинамічні процеси у комбінованих двигунах внутрішнього згоряння. Тривалий час тісне співробітництво здійснювалося з ВО «Південьдизельмаш»: на кафедрі виконано розрахункові й експериментальні дослідження систем газоповітряного тракту і газотурбінного наддуву двигунів серії 6ЧН-12/14 і 12ЧН-14/14. У результаті цих досліджень істотно уточнено розрахункові методики визначення параметрів стану робочого тіла в циліндрі й основних енергетичних і економічних показників двигунів. Запропоновано конструкцію нового клапанного пристрою, що забезпечує більш ефективний перебіг робочих процесів, що призвело до поліпшення економічності рухомої установки. Отримані дані використано при удосконаленні серійних двигунів типу ЧН-12/14 і при проектуванні нового двигуна 12ЧН-14/14.

Зокрема Я. О. Єгоров є автором та співавтором навчальних посібників: «Физико-математическая модель рабочего цикла двигателя внутреннего сгорания автотракторного типа», «Основы теории комбинированных двигателей внутреннего сгорания автотракторного типа», «Теоретичні основи теплотехніки у системах машинобудування». У даний час працює на посаді професора на кафедрі «Автомобілі».

Понад 30 років на кафедрі «Теплотехніка і гідравліка» працював Олександр Миколайович Скляревський. З вересня 2005 року очолював кафедру. Після закінчення інституту з червоним дипломом (1969 рік) працював у Запорізькому об’єднанні «Моторобудівник» – конструктором, а згодом – начальником групи конструкторів. Після п’яти років праці в об’єднанні О. М. Скляревський повернувся до «машинки» досвідченим конструктором, працював старшим інженером науково-дослідного сектору. У 1982 року захистив кандидатську дисертацію з теми «Розроблення і дослідження гідравлічного слідкувального привода».

За цей період кафедрою на основі договорів з підприємствами виконані науково-технічні розробки. Разом із Запорізьким моторобудівним заводом (нині «Мотор-Січ») розроблено системи автоматичного регулювання газотурбінної установки ТКУ-400 і електрогідравлічний слідкуючий привод випробувальної установки для вісесиметрічного навантаження дисків турбін авіаційних газотурбінних двигунів. Впровадження результатів цих робіт дозволило підвищити ресурс авіаційних газотурбінних двигунів. Для спеціального конструкторського бюро випробувальних машин (СКБИМ, м. Армавір, Росія) розроблено комплекс математичних моделей і машинних програм для розрахунку характеристик випробувальних машин і оптимізації їхніх параметрів. Згідно з договором з Мелітопольським заводом тракторних гідроагрегатів розроблено програму машинного моделювання і розрахунку динамічних процесів у гідророзподільнику Р-80. Проведено дослідження динаміки розподільника й оптимізація його параметрів. Для заводу «Днепроспецсталь» виконані дослідження нестаціонарних процесів у гідравлічній системі зрівноважування валків прокатного стану. Розроблено рекомендації зі зниження коливань тиску в силових гідроциліндрах і гідромашинах, що дозволило підвищити надійність і довговічність шпиндельного вузла. Проведено роботи по створенню гідравлічного приводу з мультиплікатором, призначеного для циклічного навантаження внутрішніх порожнин вузлів і деталей гідравлічним тиском.

За зазначеним науковим напрямком опубліковано 60 наукових статей, у т.ч. отримано 5 авторських посвідчень СРСР, видано 3 навчальні посібники: «Машинное моделирование электрогидравлических следящих приводов» , «Объемный гидропривод» , «Электрогидравлический следящий привод», що мають гриф Міністерства освіти УРСР та Міністерства освіти і науки України. У 2004 році О. М. Скляревський захистив докторську дисертацію з проблем моделювання і дослідження нестаціонарних процесів в об’ємних гідроприводах.

У даний час очолює кафедру «Гідромашини, гідроприводи і гідропневмоавтоматика» у Санки-Петербурзькому інституті машинобудування (ЛМЗ-ВТУЗ).

Слинько Георгій Іванович – доктор технічних наук, професор, академік Академії інженерних наук України, член Українського товариства з механіки руйнування матеріалів, відмінник освіти України. У 1970 р. закінчив з відзнакою ЗМІ за спеціальністю «Автоматизація металургійного виробництва». З 1970 по 1994 рік працював на Мелітопольському моторному заводі. Пройшов трудовий шлях від майстра з ремонту ливарного обладнання до головного металурга заводу. У 1990 році без відриву від виробництва закінчив навчання в аспірантурі при ЗДТУ і захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Матеріалознавство». З 1994 по 1998 рік працював професором на кафедрі «Технологія конструкційних матеріалів» Таврійської державної агротехнічної академії. З 1998 по 2007 рік – професор кафедри «Технологія металів» ЗНТУ. У 2005 р. захистив докторську дисертацію за спеціальністю «Матеріалознавство». З 2007 і по теперішній час – завідувач кафедри «Двигуни внутрішнього згорання» («Теплотехніка і гідравліка» до 2014 року) ЗНТУ. Сфера наукових інтересів в галузі матеріалознавства і металургії з питань зміцнення матеріалів для машинобудування. Виконав наукові та технологічні розробки щодо структурного зміцнення матеріалів для деталей газорозподільного механізму двигунів внутрішнього згоряння серій МеМЗ та «Мотор-Січ». Сумарний річний економічний ефект від впровадження розробок у виробництво склав понад чотирьох мільйонів гривень. Автор понад 140 публікацій, у тому числі 3-х навчальних посібників та 2 монографій, має 7 авторських свідоцтв та патентів на винаходи. Зокрема, автор монографії «Фосфористый чугун: материаловедческие аспекты структурного упрочнения», співавтор і науковий редактор навчального посібника «Теплотехнічні процеси та теплова обробка матеріалів і виробів», співавтор монографії: «Структура та опір руйнуванню залізовуглецевих сплавів».

Підготував одного доктора технічних наук за спеціальністю «Матеріалознавство». Г. І. Слинько нагороджений Почесною грамотою Міністерства освіти і науки України, є відмінником освіти України.

Тривалий час на кафедрі працювали учасники Великої вітчизняної війни Б. П. Борисов, В. І. Дєчєв, М. П. Бурчак. Доцент Борис Петрович Борисов у період від створення факультету у 1961 р. до 1985 р. був його деканом. Доцент В. І. Дєчєв є автором двох підручників за курсом «Гідравліка, гідромашини і гідроприводи». Ветерани кафедри доцент Г. М. Кідіна, доцент Л. Г. Носарєв, доцент А. В. Брильов, ст. викладач Ю. О. Мочалов відрізнялися високим професіоналізмом у педагогічній діяльності й уважним ставленням до студентів.

Доцент Анатолій Васильович Брильов у 70-і роки виконав цікаве дослідження із запису похідної тиску в циліндрі, для чого він розробив методику та сконструював оригінальний датчик індукційного типу. Застосування цієї методики та датчика істотно розширило можливості експериментального дослідження робочих процесів у ДВЗ.

У 60-70-і роки під керівництвом доцента Л. Г. Носарєва у співдружності з Запорізьким алюмінієвим заводом на кафедрі велися наукові роботи з удосконалювання системи гідротранспорту в алюмінієвому виробництві. Результатом цих робіт стало поліпшення характеристик відцентрових насосів, використовуваних для подачі пульпи.

Важливим досягненням кафедри було створення аеродинамічної труби (керівник проекту доцент В. І. Дєчєв), що використовувалася для оцінки аеродинамічного опору моделей кузова автомобіля «Запорожець» і вибору оптимальної форми кузова, а також для раціонального проектування повітропотоків у системі повітропостачання двигуна.

У цей же період доценти кафедри Валерій Іванович Дєчєв і Галина Миколаївна Кідіна виконали дослідження систем масляного охолодження трансформаторів високої потужності. Результати цієї роботи використані при проектуванні систем охолодження сучасного трансформаторного устаткування. Робота «Дослідження гідравлічного опору діалізатора апаратів штучної нирки» , виконана доцентами В. І. Дєчєвим і Г. М. Кідіною, знайшла високу оцінку і застосування в спеціальних медичних установах області. В житті вони були не тільки талановитими вченими, вони були зразком і як подружжя.

Тривалий час на кафедрі діє секція «Теплофізика технологічних систем»; яку раніше очолював доцент. О. М. Улітенко. Науково-дослідні роботи студентів, виконані під керівництвом викладачів кафедри, відзначено дипломами і грамотами; спільно зі студентами опубліковано статті, отримано патент на винахід; один студент став стипендіатом президента України. Дослідження проводилися за замовленням ВАТ «Мотор-Січ», ВАТ «Дніпроспецсталь», ВАТ «Запоріжсталь». У різні роки наукові дослідження в галузі теплофізичних процесів проводилися разом з вченими провідних НДІ (інститут металургії АН СРСР, ЦНДІчермет, ІЧМ, УкрНДІспецсталь та ін.). Наукові розробки впроваджено у виробництво у вигляді технологічних інструкцій, ДСТ, що регламентують виробництво металопродукції зі значними економічними ефектами.

Доцент Єгоров О. В. працював в інституті з 1969 року. Прийшов на кафедру ТЛП у науково-дослідну лабораторію після більше 10 років праці на ЗТМК (Запорізький титаномагнієвий комбінат) в якості апаратника (плавильника). У ЗМІ пройшов шлях від механіка ГНДЛ–1 до старшого наукового співробітника.

Отримавши в 1976 році диплом інженера-механіка, працював у лабораторії – механіком, старшим науковим співробітником, активно займався науково-дослідницькою роботою, готував дисертацію. 1983 року Олександр Валентинович захистив кандидатську дисертацію за спеціальністю «Матеріалознавство у машинобудуванні». Понад 20 років О. В. Єгоров працював на кафедрі «Теплотехніка і гідравліка» , викладав студентам дисципліни: «Теоретичні основи теплотехніки» , «Термодинаміка» , «Енергетичні установки» . Багато зусиль та уваги приділяв розробленню методичного забезпечення спеціальності «Енергетичний менеджмент» . Він був одним з кращих, найбільш досвідчених викладачів кафедри, автор понад 50 наукових і навчально-методичних праць. За час роботи в університеті Олександр Валентинович виховав тисячі студентів, виявляючи професійні якості викладача, вченого. Високий професіоналізм, скромність, чуйність викликав повагу співробітників кафедри і студентів університету.

Понад 30 років доцент О. М. Улітенко працював в нашому університеті, в якому теж навчався і який закінчив 1978 року. Працював на кафедрі «Машини і технологія ливарного виробництва» на посадах інженера, старшого інженера, старшого наукового співробітника. Успішно закінчив 1981 року аспірантуру, захистив кандидатську дисертацію. У 1985 році став доцентом кафедри «Теплотехніка і гідравліка» . Олександр Миколайович досконало засвоїв теплотехнічні дисципліні. Цікаво читав лекції, проводив лабораторні і практичні заняття, курсові роботи і проекти. Олександр Миколайович поєднував викладацьку роботу з наукою. Він – автор понад 130 наукових публікацій, одержав 4 авторські свідоцтва, розробив чимало методичних вказівок, видав 7 монографій і 3 навчальні посібники. Брав активну участь у науково-технічних конференціях, мав патенти України на винаходи. Відзначений знаком «Изобретатель СССР». Улітенко О. М. завжди був у творчих пошуках. Йому були притаманні чесність, порядність, принциповість, висока ерудиція, за що його шанували викладачі і студенти.

Колектив кафедри опікується підготовкою науково-педагогічних кадрів. За час існування кафедри її співробітники захистили чотири докторських дисертації: Я. О. Єгоров, Л. В. Морозов, П. Г. Краснокутський, О. М. Скляревський та десять кандидатських: А. В. Брильов, О. М. Скляревський, О. І. Беженов, В. В. Омельченко, В. Г. Казанський, В. І. Царіков, В. О. Мазін, О. В. Шперний, Н. О. Євсєєва, С. М. Ткаченко.

На теперішній час доценти на кафедрі Беженов С. О. та Мазін В. О. працюють над докторськими дисертаціями; ст. викладач Рябошапка Н. Є. навчається в аспірантурі.

Кафедра підтримувала і підтримує регулярні наукові і виробничі зв’язки з багатьма підприємствами і науковими установами колишнього СРСР і України, серед яких: ПАТ «Мотор Січ», ПАТ «Запорізький автомобілебудівний завод», Мелітопольський моторний завод, ВО «Південьдизельмаш», Мелітопольський завод тракторних гідроагрегатів, НТУ «Харківський політехнічний інститут», Харківський національний автомобільно-дорожний університет, Харківський національний аерокосмічний університет, НТУУ «КПІ», НТУ «Львівська політехніка» та ін.

В даний час кафедра «Двигуни внутрішнього згорання» веде інтенсивну роботу по удосконалюванню навчального процесу дисциплін для однойменної освітньої програми, по забезпеченню теплотехнічних і гідравлічних дисциплін, а також спеціальних дисциплін по спеціальностях 141 Електроенергетика, електротехніка та електромеханіка, 134 Авіаційна та ракетно-космічна техніка, 192 Будівництво та цивільна інженерія, 131 Прикладна механіка, 132 Матеріалознавство, 136 Металургія.

Наукові праці і методичні розробки кафедри охоплюють широкий спектр галузей від металургії і машинобудування до медицини. Результати цих робіт мають важливе значення для розробки й удосконалювання двигунів, технологічних процесів, технічних систем, машин і апаратів, де використовуються теплота, рідини і гази.

 

Файл: