Дисципліна "Основи мехатроніки" є спеціальною дисципліною при підготовці магістрів за напрямом 8.05050308 "Підйомно-транспортні, будівельні, дорожні, меліоративні машини і обладнання".

Мета викладання дисципліни: ознайомити студентів з поняттями, принципами побудови і функціонування, конструкціями та основами теорії мехатронних систем і навчити використанню методів створення  мехатронних модулів при конструюванні підйомно-транспортних, будівельних, дорожних, меліоративних машин.

Задачі освоєння дисципліни

У результаті вивчення дисципліни студенти повинні 

Знати:

Основні принципи функціонування мехатронних модулів та систем, напрями їх застосування, а також методи раціонального конструювання.

Вміти: 

1) Зробити вибір типу мехатронного модуля або системи;

2) Конструювати принципові схеми мехатронних модулів для конкретних цілей їх застосування;

3) Зробити вибір типу та характеристик приводів мехатронної системи;

5) Підібрати тип механічної частини мехатронного модуля;

6) Користуватися спеціальною літературою, довідниками, стандартами.

Придбати практичні навички:

1. До самостійної роботи при підборі або конструюванні та розрахунку мехотронних модулів.

2. Критичного аналізу різних конструктивних рішень при створенні мехатронної системи з метою вибору найбільш раціональної конструкції.

3. Впровадження сучасних мехатронних систем при створенні підйомно-транспортних, будівельних, дорожних, меліоративних машин.

Перелік дисциплін, засвоєння  яких необхідно для  вивчення даної дисципліни  

Викладення дійсного курсу базується на матеріалах попередніх теоретичних і загальноінженерних курсів, таких як Вища математика, Фізика, Теоретична механіка, Теорія машин і механізмів, Електротехніка, Електропривод, Інформатика, Мікропроцесорна техніка, Деталі машин.

Дійсна програма складена з урахуванням розвитку в світі систем автоматизації і роботизації транспортних і інших робіт.

Методологічні аспекти дисципліни засновані на конкретизації принципів і законів діалектики. Повинно чітко проглядається певне співвідношення емпіричних і теоретичних підходів до рішення дослідницьких і розрахунково-конструкторських завдань. Мехатронні системи, що базуються на синергії трьох напрямів технічних наук мають сформувати у студента бачення можливої інтеграції різних за своєю суттю елементів машини. 

При вивченні цієї дисципліни на конкретних прикладах повинні бути знайдені напрями розвитку сучасної української мехатронної інженерії.

Рекомендована література:

1. Алексієв В.О. Мехатроніка транспортних засобів та систем: Навчальний посібник / В.О. Алексієв, В.П. Волков, В.І. Калмиков. – Харків: ХНАДУ, 2003. – 225 с.
2. Гура В.Д. Пособие  по курсу "Основі электромеханики и мехатроники" / В.Д. Гура. – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2005. – 106 с.
3. Егоров О.Д. Мехатронные модули. Расчет и конструирование / О.Д. Егоров, Ю.В. Подураев.  –  М.: МГТУ "СТАНКИН", 2004. – 360 с.
4. Подураев Ю.В. Основы мехатроники: учебное пособие.  – М.: МГТУ "СТАНКИН", 2000. – 104 с.
5. Скубов Д.Ю. Нелинейная электромеханика / Д.Ю. Скубов, К.Ш. Ходжаев. –  М.: ФИЗМАТЛИТ, 2003. – 360 с.
6. Смирнов А.Б. Мехатроника и робототехника. Системы микроперемещений с пъезоэлектрическими датчиками: учеб. пособие / А.Б. Смирнов. – СПб.: СПбГПУ, 2003. – 106 с.
7. Исии Т. Мехатроника: Пер. с япон. / Т. Исии, И. Симояма, Х. Иноуэ, М. Хиросэ, Н. Накадзима. – М.: Мир, 1988. – 318 с.
8. Конюх, В.Л. Компьютерная автоматизация производства : учеб. пособие: В.Л. Конюх.  –  Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2006.  – 108 с. Черныш П.И. Преобразование энергии в электромеханических системах: Учебное пособие / П.И. Гура.  – Таганрог: Изд-во ТРТУ, 2001. – 200 с.

Викладачі:

Лятуринський Василь Олександрович.

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Соціальна  відповідальність»

Метою дисципліни є формування у студентів фундаментальних знань теорії та практики соціальної відповідальності і відповідних професійних компетенцій.

Завдання дисципліни: вивчення теоретичних положень та організаційно-практичних аспектів формування й розвитку соціальної відповідальності як сучасного суспільного феномену зі взаємодії держави, бізнесу, суспільства і людини задля сталого розвитку суспільства; вивчення дисципліни передбачає ознайомлення студентів-магістрів із основними теоріями й розмаїттям проблем сучасних світової економіки і бізнесу в аспекті їх відповідальності перед людиною та суспільством.

У результаті вивчення дисципліни «Соціальна відповідальність» студент повинен отримати:

загальні компетентності:

здатність діяти соціально відповідально та свідомо; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність до пошуку та аналізу інформації із різних джерел; вміння виявляти, ставити й вирішувати проблеми та приймати обгрунтовані рішення; здатність до адаптації та дії у новій ситуації; цінування й повага різноманітності і полікультурності та здатність працювати у міжнародному контексті;

фахові компетентності:

• здатність сучасного соціально-економічного способу мислення при осмисленні соціально-економічних реалій новітнього світу та пріоритетів їх розвитку;
• здатність оцінювання ефективності та здійснення моніторингу соціальної відповідальності бізнесу;
• здатність відстежувати та генерувати нові економічні, соціальні й екологічні ідеї.

Очікувані програмні результати навчання.
Результати навчання дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: У результаті вивчення дисципліни «Соціальна відповідальність» студент повинен:
знати:

• основний зміст усіх розділів навчальної програми; оволодіти сучасним соціально-економічним способом мислення щодо осмислення сучасних світу та людини; мати базові уявлення про основи сучасного соціально знання, що сприятиме розвитку загальної культури й соціалізації особистості; розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку суспільства та життєдіяльності людини у ньому;
• концептуальні основи розвитку соціальної відповідальності; сутність, види, категорії, еволюцію, концепції, моделі та рівні соціальної відповідальності;
• нормативно-правові засади розвитку соціальної відповідальності;
• моделі корпоративної соціальної відповідальності і становлення різних типів корпоративної культури;
• критерії, показники та методику оцінювання соціальної відповідальності;
• особливості вияву соціальної відповідальності бізнесу в українських реаліях;
• сутність соціальних інвестицій як форми вияву корпоративної відповідальності роботодавців;
• сутність, складові та пріоритети розвитку соціально відповідальної політики управління персоналом;
• екологічні аспекти соціальної відповідальності та їх нормативно-правове регулювання;
• сутність, структуру, вимоги та особливості міжнародних стандартів соціальної звітності;

вміти:

• формувати механізм управління корпоративною соціальною відповідальністю;
• збирати й оцінювати інформацію з корпоративної соціальної відповідальності для прийняття рішень і формування пропозицій до програм розвитку організації;
• ідентифікувати, аналізувати і ранжувати очікування зацікавлених сторін організації з позицій концепції корпоративної соціальної відповідальності;
• формувати ефективну взаємодію роботодавців з персоналом на засадах соціальної відповідальності;
• формувати відносини підприємства із зовнішніми організаціями на засадах корпоративної соціальної відповідальності;
• визначати напрями активізації індивідуальної та колективної екологічної відповідальності;
• посилювати соціальну відповідальність суб’єктів суспільного розвитку через соціальне партнерство;
• здійснювати моніторинг корпоративної соціальної відповідальності;
• оцінювати ефективність корпоративної соціальної відповідальності;
• аналізувати соціальну звітність організації і готувати необхідну інформацію для її формування;
• узагальнювати матеріали аналізу для формування пропозицій щодо удосконалення програм корпоративної соціальної відповідальності;
• розвивати корпоративну соціальну відповідальність як чинник підвищення конкурентоспроможності;
• застосовувати основні принципи прийняття етичних управлінських рішень;
• розробляти етичні кодекси організацій, фахівців різних професій;
• застосовувати набуті знання з проблематики соціальної відповідальності при аналізі наявного стану соціально-економічних реалій сучасного світу й перспектив його розвитку, при аналізі нагальних проблем сьогодення; будувати універсальну  макромодель соціальної дійсності навколо людини, що є суб’єктом сучасних суспільної діяльності та особистого життя;
• досліджувати соціальні явища, використовувати теорію та практику соціальної відповідальності, аналізувати основні процеси та явища зовнішнього та внутрішнього світу людини; опрацьовувати різноманітні джерела інформації, формувати власну точку зору, робити висновки, приймати рішення;
• творчо використовувати знання з проблематики соціальної відповідальності у своїй матеріально-практичній та духовній життєдіяльності, грамотно формувати та формулювати власну думку з будь-яких світоглядних питань, впевнено й аргументовано захищати власну позицію.

розуміти:

• місце соціальної відповідальності в управлінні сучасною організацією та мати базові уявлення про нормативні засади регулювання соціальної відповідальності на міжнародному та вітчизняному рівнях, а також про сутність та вимоги міжнародних стандартів соціальної (економічної / соціальної / екологічної) звітності;
• особливості соціальної відповідальності різних суб’єктів соціального розвитку;
• специфіку розвитку сучасного світу та розгортання новітніх соціально-економічних процесів, в яких фахівець має виходити із принципу «мислити глобально, діяти локально». .     

90 год.  (3,0 кредити ЄКТС)   /   екзамен   /   лекція,  семінарські заняття;  самостійна робота студента;
є дисципліною циклу загальної підготовки у навчальному плані спеціальності (кваліфікаційний рівень магістр); є нормативною дисципліною спеціальностей ФЕУ.   

Проф. Бондаренко О.В., доц. Ємельяненко Є.О.

Навчальні  дисципіни,  що  викладаються  кафедрою  філософії  ЗНТУ

Стислий опис мети, знань та навичок, які дає дисципліна.   Кількість годин / кредитів ЄКТС; види робіт; розподіл оцінки у межах дисципліни.   Хто викладає дану дисципліну.

«Психолого-педагогічні засади викладацької діяльності та спеціальні  розділи  філософії»

Метою дисципліни є формування у студентів-магістрів знань у галузі сучасної філософії та психології – задля поглиблення їх філософської культури мислення та оволодіння ними засобами й прийомами комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу. Перш за все, оволодіння майбутніми науковцями знаннями про специфіку науки й наукового пізнання та відповідальності вченого у сучасному світі. А також оволодіннями майбутніми викладачами вищої школи знаннями з педагогіки та психології викладання у вищій школі, засвоєння психолого-педагогічних прийомів викладацької діяльності й викладацької майстерності, зокрема, й у технічному закладі вищої освіти.

Завдання дисципліни: збагачення інтелектуально-творчого потенціалу та поведінково-практичних навичок студентів-магістрів у сфері специфічного соціально-гуманірного знання сучасного етапу розвитку людства (з філософії та психології) щодо особливостей мислення (зокрема, креативного, інноваційного) сучасного дослідника-науковця й життєдіяльності сучасної людини постмодерністського світу у цілому.

У результаті вивчення дисципліни «Психолого-педагогічні засади викладацької діяльності та спеціальні розділи філософії» студент повинен отримати:

загальні компетентності:

здатність до абстрактного мислення; здатність самостійного мислення й зберігання процесу мислення у ситуаціях невизначеності; здатність критичного мислення та формування власної точки зору; здатність застосовувати знання у практичних ситуаціях; здатність вчитися і оволодівати сучасними знаннями (здатність до навчання протягом життя); здатність діяти соціально відповідально та свідомо; здатність до адаптації та дії у новій ситуації; здатність генерувати нові соціальні та науково-технічні ідеї (креативність); здатність інтелектуального пошуку; здатність створювати та сприймати інновації; здатність соціального реагування та комунікативної компетентності; цінування й повага різноманітності і полікультурності;

фахові компетентності:

• здатність застосовувати сучасну філософську культуру мислення та принципи й прийоми комунікативної компетентності людини сучасного суспільства й світу;
• здатність відстежувати та генерувати нові соціальні, науково-технічні (технологічні), психолого-педагогічні ідеї;
• здатність використовувати знання з педагогіки та психології викладання у вищій школі – як суб’єкта педагогічних практик, як того, хто здатний активно залучатися у конкретний викладацький процес.

Очікувані програмні результати навчання.
Результати навчання дисципліни деталізують такі програмні результати навчання: У результаті вивчення дисципліни «Психолого-педагогічні засади викладацької діяльності та спеціальні розділи філософії» студент повинен:
знати:

• основний зміст усіх розділів навчальної програми; відстежувати зміст саме новітньої філософії сучасного світу, принципи й предметну специфіку сучасних філософських концепцій та теорій; знати зміст освітнього середовища сучасного світу, принципи й предметну специфіку сучасних освітніх та психолого-педагогічних концепцій і теорій;
• мати базові уявлення про основи сучасної філософії, що сприяють розвитку загальної культури й соціалізації особистості; оволодіти сучасним філософським способом мислення; розуміти зміст основної та найбільш вживаної філософської літератури із проблематики філософського осмислення сучасних світу та людини;
• сенс основних категорій й концепцій сучасного філософського осмислення світу та його складових;
• закономірності розвитку історії, економіки, права, релігійних уявлень людства, зокрема, на сучасному етапі їх розвитку;
• особливості наукового пізнання та технічної творчості людини, їх сутності та основних етапів за ходою історичного розвитку людства, а також особливості сучасного розвитку науки й техніки;
• форми та механізми здійснення навчального процесу у вищій школі, принципи моделювання процесу навчання у вищій школі;
• правила та техніки викладацької (педагогічної) майстерності, прийоми та методи організації психології людської особистості та спілкування;

вміти:

• синтезувати набуті знання з фахових технічних та економічних дисциплін у цілісне світосприйняття;
• змістовно аналізувати основні напрями та течії філософії, зокрема, такі що репрезентують сучасний світ;
• застосовувати набуті знання з сучасної філософії при аналізі нагальних проблем сьогодення;
• застосовувати набуті знання з сучасної філософії у процесі аналізу наявного стану науки та техніки, проблем та перспектив їх розвитку;
• будувати універсальну макромодель соціальної дійсності у процесі суспільної діяльності та особистого життя;
• аналізувати й обґрунтовувати філософські, соціальні, політичні та правові особливості українського суспільного життя та української національної ідеї;
• творчо використовувати філософське знання у своїй матеріально-практичній та духовній життєдіяльності, грамотно формувати та формулювати власну думку з будь-яких світоглядних питань, впевнено й аргументовано захищати власну позицію;
• розв’язувати педагогічні проблеми, задачі, ситуації;
• набути навичок ділового спілкування у колективі студентів, у стосунках «викладач – студент»;
• оволодіти технікою побудови безконфліктних міжособистісних стосунків;
• оволодіти елементарними методами самоконтролю та самоорганізації особистої психіки;
• творчо використовувати знання психолого-педагогічних основ викладання у своїй майбутній практичній діяльності як викладача вищої школи;

розуміти:

• основні тенденції розвитку соціо-гуманітарного та науково-технічного знання у сучасному світі, й тенденції соціокультурного розвитку сучасної цивілізації у цілому, а також основні тенденції розвитку соціального інституту освіти й освітнього простору сучасного світу, розмаїття його основних сучасних змістів, термінологічних конструктів й концепцій;
• розуміти причинно-наслідкові зв’язки розвитку світу (суспільства, його окремих складових) та життєдіяльності людини у ньому.    

90 год.  (3,0 кредити ЄКТС)   /   залік   /   лекція, семінарське заняття, самостійна робота студента;
є дисципліною загальної піготовки (гуманітарного циклу) у навчальному плані спеціальності (кваліфікаційний рівень магістр); є вибірковою дисципліною для технічних спеціальностей університету.

Проф.  Бондаренко О.В., доц. Арсентьєва Г.О., доц. Ємельяненко Є.О.