Ви є тут

Головна

Навчально-методична діяльність

Опис навчальної дисципліни

 

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

форма навчання

денна

заочна

Кількість кредитів:   

денне – 4

 

          Галузь знань

07 Управління та адміністрування      

 (шифр і назва)

нормативна

Напрям підготовки

071 «Облік і оподаткування»

Спеціальність (професійне

спрямування):

071 «Облік і оподаткування»

 

Модулів – 2

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

5

5

Семестр

Загальна кількість годин :

денне – 120

 

10

10

Лекції

Освітньо-кваліфікаційний рівень:

магістр

 

28 год.

6

Практичні, семінарські

14 год.

2

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента - 4

Лабораторні

-

-

Самостійна робота

78 год.

112

Індивідуальні завдання:

0

контрольна робота

Мета та завдання навчальної дисципліни

 

Метою викладання навчальної дисципліни є: формування системи знань з підготовки облікової інформації як основи для прийняття обґрунтованих управлінських рішень на всіх рівнях управління підприємством.

Завдання : вивчення концептуальних засад використання бухгалтерського обліку як інформаційного джерела для управління підприємством; набуття вмінь побудови та трансформації бухгалтерського обліку в системі управління підприємством. 

В наслідок вивчення навчальної дисципліни студент повинен бути здатним продемонструвати такі результати навчання:

-                  володіти знаннями  з теорії, методології, практики формування облікової інформації для сучасних і потенційних потреб управління підприємством;

-                  визначати порядок формування бухгалтерської звітності для управління підприємством;

-                  володіти знаннями  із сутності професійного судження та порядок його застосування в бухгалтерському обліку

-                  показувати володіння  навиками класифікувати облікову інформацію, будувати систему бухгалтерського обліку для потреб управління;

-                  показувати володіння організовувати формування облікової інформації стадіями облікового процесу, управляти якістю бухгалтерського обліку, контролювати якість облікової інформації;

-                  застосовувати підготовку бухгалтерської звітності, визначати інформаційні потреби користувачів облікової інформації в управлінні підприємством, консультувати управлінський персонал підприємства щодо облікової інформації, розробляти форми управлінської бухгалтерської звітності.

-                  показувати володіння із формування  управлінської бухгалтерської звітності для управління економічним об’єктом;

-                  показувати володіння оцінювати інформаційні потреби користувачів, якість облікової інформації та бухгалтерську звітність;

-                  застосовувати техніки та методики надання облікової інформації для сучасних та потенційних потреб управління підприємством.

 

Розподіл балів, які отримують здобувачі вищої освіти при поточному оцінюванні знань (екзамен)

Поточне тестування та самостійна робота

Підсумковий тест (екзамен)

    Сума

 

Змістовий модуль 1

 

Змістовий модуль 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

(100+100)/2

1100

 

 

16

118

3

16

1

18

16

16

 

16

118

3

16

1

18

16

16

 

 

                                   

Т1, Т2 ... Т6 – теми змістових модулів.

Метою викладання дисципліни є надання знань про зміст, структуру, порядок складання і використання звітності підприємства.

Завдання дисципліни:

Вивчення методики і техніки складання фінансової, податкової, статистичної та спеціальної звітності, передбаченої стандартами бухгалтерського обліку і законодавством України.

Предмет дисципліни:

Інформація про фінансові результати діяльності та рух грошових коштів на підприємстві.

Місце дисципліни в навчальному процесі підготовки:

Вивчення дисципліні ґрунтується на знаннях фінансового обліку, управлінського обліку, аудиту, організації бухгалтерського обліку, менеджменту, економіки підприємства, фінансів, права.

 

Знання та вміння, що формуються під час вивчення дисципліни. Після вивчення дисципліни студент повинен:

Знати:

- види та принципи побудови системи звітності підприємства в Україні;

- порядок складання, подання й оприлюднення фінансової, податкової, статистичної та спеціальної звітності підприємства;

- знати ступень відповідальності за помилки та несвоєчасне подання звітності до контролюючих органів;

- розуміти економічну сутність показників звітності, їх місце та роль в оцінюванні діяльності підприємства.

Уміти:

- користуватися нормативно-правовими актами, які безпосередньо впливають на побудову звітності;

- визначати об’єкти звітності на  підприємстві залежно від її виду;

- готувати (накопичувати та розраховувати) необхідні для складання звітності показники;

- забезпечувати достовірність показників звітності та перевіряти погодженість окремих показників звітності, відображених у різних формах;

- створити календарний план складання та подання звітності промислового підприємства;

- складати фінансову, податкову, статистичну та спеціальну звітність.

Викладач дисципліни: Лищенко Олена Германівна, к.е.н., доцент кафедри обліку і аудиту

Найменування показників

Галузь знань, напрям підготовки, освітньо-кваліфікаційний рівень

Характеристика навчальної дисципліни

денна форма навчання

заочна форма навчання

Кількість кредитів  – 4

Галузь знань

0305 Економіка і підприємництво

(шифр і назва)

нормативна

Напрям підготовки

6.030509 Облік і аудит

(шифр і назва)

Модулів – 2

Спеціальність (професійне спрямування):

6.030509 «Облік і аудит»

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2

1

 

Індивідуальне науково-дослідне завдання:

Актуальні питання бухгалтерського обліку в управлінні підприємством

Семестр

Загальна кількість годин - 120

9

 

Лекції

Тижневих годин для денної форми навчання:

аудиторних – 4

самостійної роботи студента – 4

Освітньо-кваліфікаційний рівень: магістр

 

 

 

26 год.

 

Практичні, семінарські

12 год.

 

Лабораторні

0 год.

 

Самостійна робота

80 год.

 

Індивідуальні завдання: - 2 год.

Вид контролю: д. залік

 

Розподіл балів, які отримують студенти

Кожен змістовний модуль оцінюється за 100-бальною шкалою.

Під час контролю враховуються такі види робіт:

-        активність роботи студента на практичному занятті оцінюється до 2 балів (всього 12 практичних занять по 2 бали = 24 бала);

-        захист домашнього завдання студента оцінюється до 20 балів;

-        розв’язання ситуаційного завдання до 20 балів;

-        аудиторна контрольна робота (розв’язання задач) – до 26 балів;                    

-        захист доповідей реферату - до 10 балів.

 

Підсумковий контроль визначається як середня двох контролів за перший та другий змістовні модулі.

 

Розподіл балів, які отримують студенти при поточному оцінюванні знань (д. залік)

Поточне тестування та самостійна робота

Сума

Змістовий модуль №1

Змістовий модуль № 2

Т1

Т2

Т3

Т4

Т5

Т6

Т7

Т8

Т9

Т10

100

10

10

10

10

10

10

10

10

10

10

 

Метою дисципліни є озброєння молодих фахівців новітніми знаннями в області основ методології наукових досліджень.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

знати:

–сутність, роль і значення науки в сучасному суспільному розвитку;

–роль і значення методології та організації наукових досліджень в системі дисциплін, що викладаються за спеціальністю МЕВ;

–спеціальні методи дослідження в галузі МЕВ.

вміти:

–формулювати цілі і робочі гіпотези, виявляти теоретичне підґрунтя дослідження;

–добирати й аналізувати інформацію за темою наукового дослідження;

–узагальнювати результати і формулювати висновки дослідження;

–готувати науковий звіт, доповідь або статтю за результатами дослідження.

Викладач дисципліни: Єгоров Андрій Олександрович, доцент кафедри Міжнародних економічних відносин

 

Найменування показників Галузь знань, напрям підготовки, освітній ступень Характеристика навчальної дисципліни
денна форма навчання заочна форма навчання
Кількість кредитів – 2,5 Галузь знань: 056 Міжнародні економічні відносини нормативна
Напрям підготовки: 056 «Міжнародні економічні відносини»
Змістових модулів – 9 Кваліфікація (професійне спрямування): 3114 Фахівець в галузі міжнародних економічних відносин Рік підготовки:
1-й 1-й
Індивідуальне науково-дослідне завдання – Семестр
Загальна кількість годин – 90 1-й 1-й
Лекції
Тижневих годин для денної форми навчання: аудиторних – 3 самостійної роботи студента – 8.8 Освітній ступень: Бакалавр з міжнароднх економічних відносин 32 год. 10 год.
Практичні, семінарські
16 год. 2 год.
Лабораторні
год. год.
Самостійна робота
96 год. 130 год.
Індивідуальні завдання:  год.
Вид контролю: залік

 

Розподіл балів, які отримують студенти

Приклад для заліку

Поточне тестування та самостійна робота   Сума
Змістовий модуль №1 Змістовий модуль №2
T1 T2 T3 T4 T5 T6  
16 17 17 16 17 17 100

Приклад для іспиту

Поточне тестування та самостійна робота   Сума
Змістовий модуль №1 Змістовий модуль №2
T7 T8 T9 T10 T11  
25 25 16 17 17 100

 

Предметом вивчення навчальної дисципліни є вивчення різних теоретичних методів розрахунку та експериментального дослідження НДС (напружено-деформованого стану) металоконструкцій ПТДБМ машин.

 

Міждисциплінарні зв’язки: дисципліни, що передують вивченню цієї дисципліни – «Металознавство», «Технологія металів», «Проектування металоконструкцій»; дисципліни, вивчення яких спирається на цю дисципліну – «Спец крани», комплексний науково-дослідний курсовий проект, випускова магістерська робота.

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Теоретичні основи напружено-деформованого стану твердого тіла

2. Механічні випробування

3. Тензометричні методи виміру деформацій

4. Електричні методи тензометрування

5. Обробка результатів вимірів

 

Метою викладання навчальної дисципліни “Дослідження напружено-деформованого стану металоконструкцій ПТДБМ машин” є вивчення основ теорії напружено-деформованого стану елементів металоконструкції ПТДБМ машин; методів експериментального визначення деформованого стану елементів металоконструкцій, навантажених зовнішніми силами.

 

Основними завданнями вивчення дисципліни “Дослідження напружено-деформованого стану металоконструкцій ПТДБМ машин” полягає в тому, щоб майбутній дипломований магістр 

 

знав: основи теорії напружено-деформованого стану елементів металоконструкцій ПТДБМ машин, методи експериментального визначення деформацій елементів металоконструкцій під дією зовнішніх навантажень;

 

вмів: експериментально за допомогою тензометрування визначити НДС елемента металоконструкцій.

 

На вивчення навчальної дисципліни відводиться 180 годин / 5 кредити ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни 

 

Змістовий модуль 1:

  • Теорія напруженого стану
  • Теорія деформацій
  • Пружність
  • Класичні теорії міцності

 

Змістовий модуль 2:

  • Основні види випробування
  • Випробування на динамічні навантаження

 

Змістовий модуль 3:

  • Механічні тензометри та динамометри

Змістовий модуль 4:

  • Електротензометрія
  • Тензоперетворювачі переміщень та сил
  • Інші методи виміру деформацій
  • Акустично-емісійний метод виміру дефектів та напружень деформованого тіла
  • Метод виміру коерцетивної сили

Змістовий модуль 5:

  • Графічні методи обробки
  • Аналітичні методи обробки

Змістовий модуль 6:

  • Організація та планування експерименту
  • Методи планування експериментів

 

Рекомендована література

 

Основна:

1. Бауман Э. Измерение сил електрическими методами. Изд «Мир». М.: - 1978. – 430 с.

2. Касаткин Б.С. Экспериментальные методы исследования деформаций и напряжений. Справочное пособие. Изд. «Наукова думка». К.: - 1981. – 584 с.

 

Додаткова:

1. Методичні вказівки до практичних робіт з дисципліни «Дослідження напружено-деформованого стану металоконструкцій ПТДБМ машин» /Укл.  Л.М. Мартовицький, - Запоріжжя: ЗНТУ, - 2015.

 

Форма підсумкового контролю успішності навчання – іспит.

 

Засоби діагностики успішності навчання включають:

  • шість практичних робіт;
  • тестування з кожного змістовного модулю.

Мета викладання дисципліни "Теорія технічних систем" - придбання студентами удосконалених і відповідних запитам практики знань теорії створення механічних об'єктів, з якими пов'язані рівень якості створюваної техніки та темп її розвитку.
В результаті вивчення курсу студент повинен знати:

  • роль та призначення сучасного машинобудування і його розвиток;
  • структуру побудови, роль, розвиток і стан теорії при створенні об'єктів сучасної техніки;
  • структуру побудови загальної методології інженерної кібернетики;
  • дослідження основних форм, механізму, закономірностей і факторів технічної еволюції;
  • дослідження проектування, як процесу керування якістю складних технісних систем (ТС);
  • принцип проектування складних ТС при використанні інженерно-кібернетичної методології;
  • визначення загальних властивостей і якості складних ТС.

В результаті вивчення курсу студент повинен вміти:

  • описувати засоби функціонування та властивості машинних систем;
  • використовувати основоположну терміноголію теорії конструювання, теорію та робочі методи конструювання;
  • переносити професійний досвід з однієї галузі у інші завдяки системним категоріям;
  • трактувати технічну проблему цілісно, з позиції системного підходу;
  • прогнозувати розвиток технічної системи;
  • проводити оцінку на основі моделювання та уявляти систему у різних видах.

Види робіт: лекійні заняття, семінари, підготовка та захист рефератів.
Форма оцінювання: залік.

Предметом вивчення навчальної дисципліни є типи, конструкції, призначення, методи розрахунку, проектування, соціальні та економічні аспекти застосування маніпуляторів та промислових роботів.

Міждисциплінарні зв’язки дисципліни, що передують вивченню цієї дисципліни – «Деталі машин», «Приводи електро- та пневмо-», «Теоретична механіка», «ТММ»; дисципліни, вивчення яких спирається на цю дисципліну –  дипломування та випускові магістерські роботи.

 

Програма навчальної дисципліни складається з таких змістових модулів:

1. Введення в дисципліну

2. Механіка роботів

3. Проектування та конструювання ПР

4. Проектування РТК та автоматизованих систем

 

Метою викладання навчальної дисципліни “Робототехніка” полягає а тому, щоб ознайомити студента з основами синтезу та динамічних досліджень маніпуляцій них систем (МС) промислових роботів (ПР), проектування ПР, основами проектування робото технічних комплексів (РТК) та автоматизованих систем.

 

Основними завданнями вивчення дисципліни “Робототехніка” полягає в тому, щоб майбутній дипломований бакалавр

 

знав: основні методи синтезу та динамічних досліджень МС; методи розрахунку, вибору та конструювання основних вузлів ПР; методи компоновки та основних розрахунків при проектуванні РТК і автоматизованих систем;

 

вмів: виконати синтез МС та провести динамічний аналіз; виконати необхідні розрахунки по РТК; підібрати необхідні вузли для ПР і необхідне обладнання для РТК і автоматизованої системи; складати компоновочні схеми РТК і систем; користуватися спеціальною літературою, довідниками, стандартами, нормалями; виконувати проектно-розрахункові роботи з використанням ЕОМ та САПР.

 

Дисципліни, засвоєння яких необхідне для вивчання дисципліни «Робототехніка»: вища математика, фізика, креслення, теоретична механіка, теорія механізмів і машин, деталі машин, опір матеріалів, основи технології машинобудування, матеріалознавство, гідравліка, ПТМ, електропривод ПТМ, основи автоматизованого проектування машин.

 

 На вивчення навчальної дисципліни відводиться 198 годин / 5,5 кредитів ECTS.

 

Інформаційний обсяг навчальної дисципліни:

 

  • Змістовий модуль 1.

Основні задачі, які виконують ПР та РТК в сучасних автоматизованих виробництвах

 

  • Змістовий модуль 2.

Класифікація МС

Функція положення схвата МС в матричному та векторному виглядах

Функції положення центрів тяжіння ланок МС в матрично-векторному вигляді

Податливість МС

Геометричні похибки позиціювання МС

 

  • Змістовий модуль 3.

Схвати ПР

Особливості роботи ПР з пневматичним, електричним та гідроприводом

Системи керування роботами (циклова, контурна, позиційна)

Модульний принцип проектування

 

  • Змістовий модуль 4.

Типи сучасних виробництв

Основи проектування РТК та автоматизованих систем

Алгоритм обслуговування ПР обладнання РТК

Геометричне відображення алгоритму, циклограми і діаграми переміщень

Узгодження ПР з обладнанням за рівнем автоматизації

Технологічні та економічні розрахунки, що необхідні при проектуванні РТК

Основи проектування автоматизованих та роботизованих ліній, цехів, виробництв

 

Рекомендована література

 

Основна:

1. Робототехника / Под ред. Е.П. Попова, Е.И. Юревича. – М.: Машиностроение, 1984. – 287 с.

2. Петров Б.А. Манипуляторы. – Л.: Машиностроение, 1984. – 237 с.

3. Современные промышленные роботы: Справочник. – М.: Машиностроение, 1984. – 149 с.

4. Промышленная робототехника / Под ред. Я.А. Шифрина. – М.: Машиностроение, 1982. – 415 с.

5. Белянин П.Н. Робототехнические системы для машиностроения. – М.: Машиностроение, 1986. – 256 с.

6. Гавриш А.П., Воронец Б.М. Роботизированные механообрабатывающие комплексы машиностроительного производства. – Киев: Техника, 1984. – 254 с.

7. Механика промышленных роботов: Учеб. пособие для втузов: В 3 кн./ Под ред. К.В. Фролова, Е.И. Воробьева. – М.: Машиностроение, 1987. – 272 с.

8. Роботизированные производственные комплексы / Под ред. Ю.Г. Козырева, А.А. Кудинова. – М.: Машиностроение, 1987. – 272 с.

9. Юревич Е.И., Аветиков Б.Г., Корытько О.Б. и др. Устройство промышленных комплексов. – Л.: Машиностроение, 1980. – 333 с.

 

Додаткова:

1. Андреенко С.Н., Ворошилов М.С., Петров Б.А. Проектирование приводов манипуляторов. – Л.: Машиностроение, 1975. – 306 с.

2. Козырев Ю.Г. Промышленные роботы: Справочник. – М.: Машиностроение, 1983. – 375 с.

3. Тимофеев А.Н. Расчет и конструирование несущих конструкций модулей степеней подвижности промышленных роботов. – Л.: ЛПИ, 1982. – 81 с.

4. Жуков К.П., Павлов Ю.А., Баскаев Л.К. Расчет и конструирование захватных устройств автоматических манипуляторов с программным управлением. – М.: Московский станкоинструментальный институт, 1980. – 56 с.

5. Жуков К.П., Павлов Ю.А. Проектирование приводов автоматических манипуляторов с программным управлением. – М.: Московский станкоинструментальный институт, 1980. – 74 с.

6. Бурдаков С.Ф., Дьяченко В.А., Тимофеев А.Н. Проектирование манипуляторов промышленных роботов и роботизированных комплексов. – М.: Высш.шк., 1986. – 264 с.

7. Современные промышленные роботы: Каталог / Под ред. Ю.Г. Козырева, А.Я. Шифрина. – М.: Машиностроение, 1984. – 152 с.

8. Пановко Я.Г. Основы прикладной теории упругих колебаний и удара. – Л.: Машиностроение, 1976. – 320 с.

9. Пановко Я.Г. Введение в теорию механических колебаний. – М.: Наука, 1971. – 240 с.

10. Вибрации в технике. справочник / Под ред. В.В. Болотина. – М.: Машиностроение, Т1, 1978. – 352 с.

11. Вейц В.Л., Коловский М.З., Кочура А.Е. Динамика управления машинных агрегатов. – М.: Наука, 1984. – 352 с.

12. ГОСТ 14.324-84. Роботизация технологических процессов. Правила выбора объектов роботизации.

13. РД 50-357-82. Правила выбора объектов роботизации.

14. Методичні вказівки до лабораторних робіт з курсу «Робототехніка». /Укл. Л.М. Мартовицький, - Запоріжжя: ЗНТУ. – 2014.

 

Форма підсумкового контролю успішності навчання – іспит.

 

Засоби діагностики успішності навчання включають:

  • шість лабораторних робіт;
  • тестування з кожного змістовного модулю.

Викладачі:

доц. Мартовицький Леонід Максимович;
Фролов Роман Олександрович.

Сторінки