Ви є тут

Головна » Інститути » Машинобудівний інститут » Машинобудівний факультет

Кафедра технології машинобудування

Емблема кафедри «Технологія машинобудування» ЗНТУ

Кафедра «Технологія машинобудування» (ТМ)

Рік початку діяльності: 1932

 

Керівництво:

Завідувач кафедри: к.т.н., доцент Дядя Сергій Іванович

 

Напрями підготовки та спеціальності (спеціалізації):

131 – «Прикладна механіка», освітні програми:

«Технології машинобудування»

 

Контакти:

адреса кафедри: вул. Жуковського 64, м. Запоріжжя, Україна, 69063
аудиторія (кабінет): 349
тел.: +380(61)7698316
e-mail: kafedra_tmb@zntu.edu.ua

2017 рік

1. Лелях І.С., Колодяжний В.А.  «Вплив динамічних характеристик оброблюваних матеріалів на якість обробленої поверхні після кінцевого циліндричного фрезерування». Науковий керівник роботи – доц. Дядя С.І.

2. Кудрицька І.О., Шерстюк Ю.Р. «Дослідження та забезпечення працездатного стану щіткових полімерно-абразивних інструментів в різних умовах обробки». Науковий керівник роботи – доц. Гончар Н.В.

1. Дядя С.И. Оценка интенсивности износа волокон полимерно-абразивных щеток [Текст] / С.И. Дядя, П.Р. Тришин // Матеріали XVII міжнародної науково-практичної конференції «Машинобудування очима молодих: прогресивні ідеї – наука – виробництво» 01-03 листопада 2017 р., м. Чернигів: СумДУ. – С. 171-173.

2. Гончар Н.В. Силовые исследования при обработке полимерно-абразивными щетками в различных тепловых условиях [Текст] / Н.В. Гончар, П.Р. Тришин, И.А. Кудрицкая // Матеріали XVII міжнародної науково-практичної конференції «Машинобудування очима молодих: прогресивні ідеї – наука – виробництво» 01-03 листопада 2017 р., м. Чернигів: СумДУ. – С. 173-174.

3. Дядя С. И. Метод подавления регенеративных автоколебаний при фрезеровании варьированием скорости вращения шпинделя / С.И. Дядя, М.В. Кучугуров, А.Е. Зубарев //Машинобудування очима молодих: прогресивні ідеї – наука – виробництво (МОМ – 2017): матеріали тез доповідей ХVІІ міжнародної науково-практичної конференції (м. Чернігів , 01 – 03 листопада 2017 р.)   – Чернігів : ЧНТУ, 2017. – С. 119.

 

1. Кучугуров М.В., Внуков Ю.Н., Дядя С.И. Способ определения сдвига фаз волн на поверхности резания ψ при точениии
Рассмотрены методики экспериментального определения сдвига фаз волн на поверхности резания при токарной обработке. Представлен способ измерения фазового сдвига волн на поверхности резания путем анализа совмещенных осциллограмм и вывода режущего инструмента из зоны обработки при точении. 
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Pmom_2013_14_11
 
2. Внуков Ю.Н., Кучугуров М.В., Дядя С.И., Зинченко Р.Н., Гончар Е.А. Способ и устройство для исследования регенеративных автоколебаний при точении 
В статье предложена схема, описывающая динамический процесс резания металла при колебательном движении режущего инструмента. На ее основе разработана методика экспериментального исследования, позволяющая изучать регенеративные колебания при токарной обработке. Представлена конструкция устройства, позволяющего проводить данный вид исследований в широком диапазоне изменения статических и динамических характеристик упругой системы резца.
Режим доступу:http//nbuv.gov.ua/UJRN/rits_2013_83_8
 
3. Дядя С.И., Козлова Е.Б., Кондратюк Э.В., Шевченко А.В. Конструкция экспериментальной концевой цилиндрической фрезы с изменяемыми углами винтовых режущих кромок
Описана конструкция и технология заточки экспериментальной концевой цилиндрической фрезы с изменяемыми углами винтовых режущих кромок.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vidv_2014_1_16
 
4. Внуков Ю.Н., Дядя С.И., Козлова Е.Б., Логоминов В.А., Шевченко А.В. Влияние угла наклона винтовой режущей кромки концевой цилиндрической фрезы на уровень возбуждения регенеративных автоколебаний при обработке тонкостенной детали
В статье представлены результаты исследования влияния различного угла наклона режущих кромок концевой цилиндрической фрезы на возбуждение автоколебаний.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/rits_2014_84_7
 
5. Внуков Ю.Н., Гермашев А.И., Дядя С.И. Влияние свойств упругой системы тонкостенной детали на эффективность и качество обработки при концевом фрезеровании
В статье приведена схема и результаты исследования размерной точности при концевом фрезеровании тонкостенной детали
Режим доступу: http://.stankin-journal.ru/ru/articles/1034
 
6. Внуков Ю.Н., Гермашев А.И., Каморкин П.А., Козлова Е.Б. Оценка эфективности и качества обработки токостенных деталей при концевом фрезеровании

Рассмотрена методология экспериментального измерения условий срезания припуска и формирования параметров качества обработки тонкостенных деталей при концевом фрезеровании

 
7. Внуков Ю.Н. , Гермашев А.И.,  Дядя С.И., Козлова Е.БМетодика определения условий контактирования инструмента с тонкостенной деталью при ее концевом фрезеровании
В статье описана методика определения условий контактирования инструмента с тонкостенной деталью при ее концевом фрезеровании, которая позволяет определять точки входа и выхода фрезы из зацепления с припуском, а также участки выхода инструмента при прохождении дуги его контакта с деталью. Показано изменение вида контактирования зуба фрезы с тонкостенной деталью при увеличении скорости вращения шпинделя.

Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/2205
 
8. Внуков Ю.Н.,  Дядя С.И., Кучугуров М.В., Кондратюк Э.ВУстройство для исследования автоколебаний при токарной обработке
В статье описано устройство для исследования автоколебаний при токарной обработке
Режим доступу:  http://docplayer.ru/35024196-Ustroystvo-dlya-issledovaniya-avtokolebaniy-pri-tokarnoy-obrabotke.html
 
9. Внуков Ю.Н.,  Натальчишин В.В.,  Гермашев А.И., Кучугуров М.В.,  Дядя С.И.  Применение модуляции скорости главного движения фрезерного станка для гашения регенеративных автоколебаний при фрезеровании тонкостенных деталей
Рассмотрены возможности подавления автоколебаний тонкостенной детали в процессе концевого фрезерования путем использования модуляции скорости главного движения станка. Представлены экспериментальные данные возможностей привода станка, на котором проводились исследования, осуществлять модуляцию частоты вращения шпинделя. Показано экспериментальное сравнение автоколебаний детали в процессе обработки с постоянной и переменной частотой вращения шпинделя. На основании полученных данных сделаны выводы и намечены перспективные пути развития в данном направлении.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/VKPI_mash_2014_3_4
 
10. Внуков Ю.Н., Дядя С.И., Козлова Е.Б., Черновол Н.Н. Анализ условий контактирования зубьев концевой цилиндрической фрезы с деталью
В работе получены теоретические формулы для определения времени резания одним зубом и времени холостого хода, в момент вращении фрезы, когда предыдущий зуб вышел из зоны резания, а последующий еще не вошел. Соотношение этих времен во многом определяет динамические условия процесса фрезерования. Проанализировано влияние размеров и геометрии инструмента, а также режимов фрезерования на время резания одним зубом и время холостого хода. Показано, что при изменении размеров и геометрии фрезы, а также режимов фрезерования отношение времени резания одним зубом к и времени холостого хода может увеличиваться (с увеличением наклона винтовой режущей кромки, радиальной и осевой глубин), уменьшаться (с увеличением диаметра фрезы и количества зубьев) или оставаться практически неизменным (с увеличением частоты вращения шпинделя и подачи на зуб). Результаты анализа позволяют целенаправленно изменять условия возбуждения и релаксации колебаний при фрезеровании тонкостенного элемента, если известна его реальная жесткость и величина периода собственных колебаний.
Режим доступу: http://essuir.sumdu.edu.ua/handle/123456789/44334
 
11. Внуков Ю.Н., Гермашев А.И., Дядя С.И., Козлова Е.Б., Каморкин П.А. Разработка методики оценки уровня автоколебаний тонкостенной детали при ее концевом фрезеровании 
В статье описана методика определения интенсивности возбуждения автоколебаний при концевом фрезеровании тонкостенной детали. Приведены экспериментальные зависимости влияния размаха автоколебаний в зоне профилирования – R2 на шероховатость обработанной поверхности – Ra.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stvm_2015_10_3
 
12. Кучугуров М.В., Гермашев А.И., Дядя С.И., Пирожок А.В. Особенности реализации возможностей управления приводами станков на базе стойки с ЧПУ SIMENS 
В статье описана методика программирования стойки числового программного управления Sinumerik 840D, позволяющая задавать синусоидальный закон изменения частоты вращения шпинделя во времени. Рассмотрены особенности реализации данного режима работы осей станка, используя заложенный функционал синхронных действий, позволяющий выполнять корректировку скоростей и положения осей параллельно основной технологической программе обработки.
Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20680
 
13. Дядя С. И., Козлова Е. Б., Гермашев А. И., Сердюк А. А. Влияние условий концевого финишного фрезерования на параметры колебаний тонкостенной детали
 Показаны экспериментальные исследования концевого фрезерования тонкостенных деталей. Рассмотрено влияние направления подачи на параметры колебаний детали и качество обработанной поверхности. Оценку колебаний проводили согласно разработанной авторами методике, которая позволяет полностью охарактеризовать поведение детали во время фрезерной обработки. Полученные данные показывают, что при определенных частотах вращения шпинделя выгодным является использование попутного или встречного фрезерования.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nmt_2015_1_10
 
14. Внуков Ю.Н.,  Дядя С.И., Кришталь В.А., Черновол Н.Н. Определение условий фрезерования сферическими и тороидальными фрезами
Получены теоретические формулы для расчета времени резания одним зубом - tрез при фрезеровании сферическими и тороидальными фрезами. По соотношению величины этого времени с периодом свободных колебаний тонкостенного элемента (ТЭ) детали можно определить динамические условия процесса фрезерования на этапе проектирования технологического процесса. Сравнение экспериментальных и расчетных значений показало, что погрешность не превышает 14 %.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Nmt_2015_2_7
 
15. Дядя С.И., Козлова Е.Б., Кондратюк Э.В., Зубарев А.В., Кришталь В.А. Систематизация колебаний при концевом фрезеровании тонкостенных элементов деталей
Описаны и систематизированы, полученные экспериментально пять скоростных зон с различными видами колебаний тонкостенного элемента детали. Для каждой скоростной зоны получено определяющее соотношение, позволяющее прогнозировать виды возникающих при фрезеровании колебаний
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/vidv_2016_1_14
 
16. Внуков Ю.Н., Дядя С.И., Козлова О.Б. Эволюция развития исследований сил при цилиндрическом фрезеровании от статических к динамическим условиям обработки
В статье показано, что при изучении динамики процессов резания необходимо учитывать не только силы резания, но и структурные свойства как инструмента, так и обрабатываемой детали. Проведен анализ методов исследования вибраций. Описаны устройства, позволяющие наблюдать условия появления, развития и вырождения автоколебаний
Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23901
 
17. Внуков Ю.Н., Дядя С.И., Козлова О.Б. О влиянии конструктивных и геометрических характеристик концевых фрез на виброустойчивость процесса фрезерования
В статье выполнен анализ конструктивных и геометрических параметров концевых фрез, видов работ, выполняемых концевыми цилиндрическими фрезами. Проанализировано влияние этих параметров на виброустойчивость процесса фрезерования
Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/24128
 
18. Внуков Ю.Н., Дядя С.И., Кучугуров М.В., Кондратюк Э.В. Устройство для исследования физики явления автоколебаний при токарной обработке 
В статье описано устройство для исследования физики явления автоколебаний при токарной обработке
Режим доступу: http://sbornik.college.ks.ua/downloads/sbornik2_7/pdf/5.pdf
 
19. Кучугуров М.В., Гермашев А.И., Дядя С.И., Пирожок А.В. Особенности реализации возможностей управления приводами станков на базе стойки ЧПУ Siemens
В статье описана методика программирования стойки числового программного управления Sinumerik 840D, позволяющая задавать синусоидальный закон изменения частоты вращения шпинделя во времени. Рассмотрены особенности реализации данного режима работы осей станка, используя заложенный функционал синхронных действий, позволяющий выполнять корректировку скоростей и положения осей параллельно основной технологической программе обработки.
Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/20680
 
20. Кучугуров М.В. Влияние износа режущего инструмента на особенности динамики процесса резания при токарной обработке 
В статье представлены результаты экспериментального исследования автоколебаний при точении. Рассмотрены особенности изучения динамики процесса свободного прямоугольного резания на примере токарной обработки. Экспериментально показано влияние износа резца на параметры его упруго перемещения в условиях возникновения автоколебаний при точении.
Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/21968
 
21. Внуков Ю.Н., Кучугуров М.В., Зубарев А.Е. Особенности работы привода главного движения токарного станка в режиме постоянного варьирования скоростью вращения шпинделя 
В статье приведены результаты экспериментального исследования работы привода главного движения токарного станка в условиях девиации частоты вращения шпинделя. Представлены основные математические модели управления фактической частотой вращения шпинделя, используемые для подавления автоколебаний при механической обработке.
Режим доступу: http://nbuv.gov.ua/UJRN/Stvm_2015_10_4
 
22. Kuchugurov M.V. Research of the possibilities of self-excited vibrations amplitude reducing when turning by the variation of the cutting speed
In this paper the results of research of the possibilities of self-excited vibrations suppression in turning by the cutting speed modulation are presented. The experimental approach to conduct the variative control of lathe main drive is described. The possibilities of main drive working in continuous rotation speed mode are researched.
Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/23909. 
 
23. Дядя С. И. Исследование формирования обработанной поверхности тонкостенного элемента детали при концевом цилиндрическом фрезеровании с автоколебаниями 
В статье рассмотрены причины образования волн на обработанной поверхности тонкостенного элемента детали после встречного концевого цилиндрического фрезерования с автоколебаниями.
Режим доступу: http://repository.kpi.kharkov.ua/handle/KhPI-Press/31338
 
24. Дядя С.И. Исследование механизма возбуждения автоколебаний при концевом фрезеровании тонкостенного элемента детали
Приведены результаты экспериментального исследования концевого фрезерования тонкостенных элементов деталей. Рассмотрен механизм формирования автоколебаний при попутном концевом цилиндрическом фрезеровании и его влияние на процесс резания.
Режим доступу: http://nmt.zntu.edu.ua/article/viewFile/114231/108794

 

1. Применение технологических сред при фрезеровании тонкостенных деталей : монография / Ю. Н. Внуков, А.И. Гермашев, В.Ф. Мозговой и др. – Запорожье : ЗНТУ, 2016. – 187 с.

Рассмотрен процесс использования технологических сред при концевом фрезеровании лопаток моноколес ГТД, который позволяет во многих случаях повысить качество обработанной поверхности тонкостенных деталей и производительность их обработки. Для эффективного использования специальных технологических сред в производстве разработана технология подготовки и заполнения межлопаточного канала средами, технологическая оснастка для заполнения моноколеса ГТД материалом среды, а также специальная конструкция фрезы, предназначенная для обработки деталей, окруженных технологическими средами. Для студентов технических университетов, аспирантов, инженерно-технических и научных работников, специалистов в области металлообработки, технологии машиностроения.
Режим доступу: http://eir.zntu.edu.ua/handle/123456789/1866
 
2. Автоколебания при фрезеровании тонкостенных элементов деталей [ Электронный ресурс] : монография / [Внуков Ю. Н., Дядя С. И., Козлова Е. Б и др.] ; под ред. Ю. Н. Внукова. – Электрон. данные. – Запорожье : ЗНТУ, 2017. – 1 электрон. опт. диск (DVD-ROM) 12 см. – Название с тит. экрана.

Рассмотрен процесс использования технологических сред при концевом фрезеровании лопаток моноколес ГТД, который позволяет во многих случаях повысить качество обработанной поверхности тонкостенных деталей и производительность их обработки. Для эффективного использования специальных технологических сред в производстве разработана технология подготовки и заполнения межлопаточного канала средами, технологическая оснастка для заполнения моноколеса ГТД материалом среды, а также специальная конструкция фрезы, предназначенная для обработки деталей, окруженных технологическими средами. Для студентов технических университетов, аспирантов, инженерно-технических и научных работников, специалистов в области металлообработки, технологии машиностроения.
Режим доступу: http://eir.zntu.edu.ua/handle/123456789/2305
 
3. Степанов Д.Н. 3D-моделирование взаимодействия полимерно-абразивных щеток и образца с помощью ANSYS/LS DYNA [Электронный ресурс] : монография // Д.Н. Степанов, Н.В. Гончар, М.В. Кучугуров. – Электрон. данные. – Запорожье : ЗНТУ, 2017. – 67 с. 

День відкритих дверей!

Якщо Ви хотіли б побачити, чим живе і як виглядає ЗНТУ в зручне для Вас час ми завжди чекаємо Вас на нашій кафедрі.

Якщо у Вас є будь-які питання або Ви хотіли б отримати додаткову інформацію про нас, будь ласка, зателефонуйте за номером +38 (061)7698-387.

 

УРОЧИСТЕ ВІДКРИТТЯ ЛАБОРАТОРІЇ  ДИНАМІЧНИХ ДОСЛІДЖЕНЬ

27 жовтня відбулося урочисте відкриття лабораторії динамічних досліджень процесів різання кафедри «Технології машинобудування» приурочене до 110-річниці заснування АТ «МОТОР СІЧ», на якому були присутні керівники структурних підрозділів підприємства, студенти, викладачі та співробітники ЗНТУ, гості з інших навчальних закладів. У своїй промові з цієї значної для університету події президент АТ «МОТОР СІЧ»  д.т.н., проф. Богуслаєв В.О. зазначив, що добре підготовлені фахівці є запорукою успішної роботи підприємств і розвитку держави. Саме для цього лабораторія динамічних досліджень процесів різання оснащена новітнім фрезерним верстатом з ЧПК. Використання його в навчальному процесі дозволить майбутнім спеціалістам ознайомитись, як з конструкцією, так і з особливостями обробки на верстатах з ЧПК, написанням керуючих програм. У слові відповіді ректор ЗНТУ Бєліков С. Б. подякував В’ячеславу Олександровичу Богуслаєву, трудовому колективу славетного підприємства за підтримку та матеріальну допомогу. 28 жовтня студенти кафедри «Технології машинобудування» на День відкритих дверей відвідали з екскурсією механічні цехи АТ «МОТОР СІЧ».

 

 

Файл: 

Підготовка спеціалістів фахового спрямування «Технологія машинобудування» починається з 1932 року, коли у колишньому інституті сільськогосподарського машинобудування (теперішній Запорізький національний технічний університет) була відкрита спеціальність «Верстати, інструменти і механічна обробка металів». У 1944 році інститут сільськогосподарського машинобудування було перейменовано у автомеханічний інститут НКСМ. З цього року починається навчання за спеціальністю «Технологія машинобудування»

Першим завідувачем (з 1932 р.) був доцент Всеволод Петрович Ільяшенко, який продовжував займати цю посаду і в післявоєнні часи.

Надалі в різні роки кафедрою завідували доценти Яковенко Г.Д., Бондар М.П., професор Морозов Л.В. З 1985 р. по 2006 р. кафедрою завідував доцент (з 2000 р. – професор) Яценко В.К. З 2006 року кафедру очолював. професор Внуков Ю.М. З 2016 року завідувач кафедри доцент Дядя С.І. Певний час, у 1996-1997 роках, кафедру очолював професор Богуслаєв В.О. З 1996 по 2004 р. кафедра мала назву «Технологія авіадвигунів та машинобудування»

Наукову школу кафедри започатковано в 30-ті роки, під час реорганізації технікуму в інститут. Саме тоді з'являються перші праці професорсько-викладацького складу інституту з технології машинобудування (в першу чергу сільськогосподарського). Першою помітною науково-дослідною розробкою стало дослідження «Розрахунок комбайнів», проведене під керівництвом доцента В.Я. Каллюса інженерами Ізаксоном, Семешко і Краузе. В 1935 р. виходить і перша наукова монографія зі спеціальності «Конструювання комбайнів», написана В.Я. Каллюсом

З 1965 р. на кафедрі працює аспірантура, з 1987 р. – постійна, зі спеціальності «Технологія машинобудування». Під керівництвом Бондаря М.П., Морозова Л.В., Яценка В.К. та Богуслаєва В.О. захистили дисертації на здобуття вченого ступеня кандидата технічних наук більше 19 осіб. В 2001 р. на вченій раді ЗНТУ зі спец. «Матеріалознавство» захистив дисертацію асп. Рубель О.В. (наук. керівник – проф. Яценко В. К), в 2002 р. – асп. Пухальська Г.В. (наук. керівник – проф. Богуслаєв В.О.) Дисертаційні роботи були пов'язані з підвищенням ресурсу лопаток газотурбінних двигунів. 2009 р. – Лук’яненко О.Л. (наук. керівник – доц. Пухальска Г.В.). 2010 – Патюпкін А.В. (наук. керівник – доц. Грешта В.Л.). 2010 р. – Гончар Н.В (наук. керівник – проф. Внуков Ю.М.). З 2008р. під керівництвом проф. Внукова Ю.М. активно починаються дослідження динаміки процесів різання. На кафедрі створюється лабораторія динамічних досліджень процесів різання. Завдячуючи допомозі колективу АТ «Мотор-Січ», при підтримці його президента Богуслаєва В.О., відремонтовано приміщення лабораторії та оснащено сучасним фрезерним верстатом з ЧПК. Токарний верстат з ЧПК для лабораторії було надано колишнім студентом кафедри, меценатом Богуслаєвим О.В. Актуальність робіт, що виконуються в лабораторії, пов’язана з потребою підвищувати продуктивність та якість виробництва деталей авіаційної промисловості в умовах обробки з вібраціями. За результатами досліджень динамічних процесів при фрезеруванні тонкостінних елементів деталей  захищені дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук. У 2013р. – Логомінов В.О. (наук. керівник – проф. Внуков Ю.М.), 2016 р. – Гермашев А.І. (наук. керівник – проф. Внуков Ю.М.), 2017 р. – Козлова О.Б. (наук. керівник – доц. Дядя С.І.). Слід відзначити, що проф. Внуков Ю.М. з 1997 р. по 2017 р. займав посаду проректора з наукової роботи. Він є Дійсний член Інженерної Академії наук України та Академії Вищої освіти України. Має почесне звання «Відмінник освіти України» та нагрудний знак «За наукові досягнення», лауреат Державної премії України в галузі науки і техніки 2008 року за розробку та впровадження інтегрованих комплексних технологій для виробництва науковоємних виробів машинобудування.

Взагалі на сьогоднішній день вченими кафедри видано більше 15 монографій і опубліковано більш як 600 статей. Отримано більш як 40 авторських свідоцтв, половину яких впроваджено у виробництво. В 1978 р. на кафедрі була відкрита галузева лабораторія Міненерго СРСР, яка вирішувала питання підвищення зносостійкості і довговічності деталей енергетичного обладнання (наук керівник – доц. Яценко В.К). Наукові розробки галузевої лабораторії були запровадженні у виробництво на Запорізькій і Придніпровській ТЕС, на Тюменському турбомеханічному заводі і енергетичних підприємствах Азербайджану. Робота колективу лабораторії, пов'язана з підвищенням ресурсу форсунок для теплових електростанцій, була відзначена медалями ВДНГ СРСР (1985 р.). У грудні 1998 р. дійсним членом Підйомно-транспортної академії наук України був обраний завідувач кафедри, д.т.н. Яценко В.К. В 2000 р. кафедра ТАД і М провела міжнародну конференцію «Нові технології, методи обробки та зміцнення деталей енергетичних установок». З цього часу проведення щорічних науково-практичних всеукраїнських конференцій зі спеціальності стало доброю традицією даного структурного підрозділу ВНЗ. За роки існування кафедри з технології машинобудування кандидатські дисертації захистили 16 осіб

З 1978 р. кафедра починає підготовку спеціалістів для іноземних держав. Всього за 20 років було підготовлено 108 спеціалістів для 33 країн світу

З 1986 р. кафедра почала підготовку спеціалістів з технології роботизованого виробництва. Для забезпечення даної спеціальності кафедра на 90 % оновила свою матеріальну базу. Було створено лабораторії САПР, автоматизації, комп'ютерний клас, розроблено науково-методичні посібники загальним обсягом понад 100 друкованих аркушів. На даний момент викладачами кафедри читається більш як 27 лекційних курсів для 2 спеціальностей

У 1987 р. на базі кафедри і факультету проходила республіканська нарада завідувачів кафедр технології машинобудування

Підготовка фахівців зі спеціальності «Двигуни і енергетичні установки літальних апаратів» була розпочата відповідно до рішення Міжгалузевої акредитаційної комісії від 17 лютого 1994 р. та наказу Міністерства і освіти України від 21 березня 1994р. 16 грудня 1998 р. Запорізькому державному технічному університету була видана ліцензія на підготовку фахівців 3-го рівня акредитації по спеціальності «Двигуни і енергетичні установки літальних апаратів». У 1999 році кафедра отримує назву «Технологія авіадвигунів та машинобудування»

У 1996 р. спеціальності «Технологія машинобудування» за наслідками атестації надано вищий (четвертий) рівень акредитації

У 2000 р. на кафедрі була відкрита спеціальність «Технологія виробництва авіаційних двигунів», обладнано комп'ютерний клас

У 2004 р. після відокремлення кафедри «Технологія авіаційних двигунів», кафедрі повертають назву «Технології машинобудування»

Студенти, що закінчили університет зі спеціальності «Технології машинобудування», отримують кваліфікацію інженера-механіка і можуть працювати на машинобудівних підприємствах в галузях експлуатації, проектування та виготовлення машин і енергетичних установок, механічного обладнання. До 1989 р. кафедрою підготовлено понад 5500 спеціалістів. За останні п'ятнадцять років кафедра підготувала для народного господарства України понад 800 спеціалістів

Серед випускників кафедри багато докторів і кандидатів технічних наук: Ведмідовський В.М. (Рига), Григоренко О.І. (Москва), Дєглін Е.І. (Москва), Грушанський О.А. (Київ), Армашев К.Ф. (Дніпропетровськ), Скачков Є.М. (Луганськ), Нестеренко В.К. (Харків), Чабан С.П. (Кишинів), Бардзіловський В.П., Вільчек А.І., Корольов В.В., Яценко В.К. (Запоріжжя).

Випускники кафедри працюють на керівних посадах провідних підприємств регіону та України. Серед них головний технолог ЗМКБ «Прогрес» Кондратюк Е.В., головний інженер ЗМКБ «Прогрес» Подобний О.М., головний механік НВК КП «Іскра» Тришин П.Р. та інші.

Щороку кафедра готує 30-40 фахівців кваліфікації інженер-механік для АТ «Мотор-Січ» та ЗМКБ «Прогрес», які працевлаштовують практично 100% випускників денного відділення. В цьому відношенні дуже показовою є тісна співпраця з АТ «Мотор-Січ», генеральний директор якого, д.т.н., проф. В.О. Богуслаєв є випускником ЗМІ 1965 р. У грудні 1998 р. В.О. Богуслаєв був нагороджений знаком «Відмінник освіти України». Видатні заслуги В.О. Богуслаєва перед державою відзначені орденом «За заслуги» всіх трьох ступенів, у 2000 р. Указом Президента України Л.Д. Кучми йому присвоєно звання «Герой України»

Кафедра пов'язана з підприємством мережею господарчих договорів. Разом з провідними фахівцями підприємства видано навчальні посібники з «Технології машинобудування» та «Технологічної оснастки»

У 2011 році спеціальність «Технології машинобудування» була акредитована за четвертим рівнем акредитації.

На теперішній час спеціальність «Прикладна механіка», куди тепер входить «Технології машинобудування» разом з ще чотирма спеціалізаціями, має ліцензію на підготовку фахівців за першим (бакалаврським), другим (магістерським) та третім (освітньо-науковим) рівнем вищої освіти. 

Завідувач кафедри – Дядя Сергій Іванович займає цю посаду з листопада 2016 р., кандидат технічних наук, доцент. Стаж науково-педагогічної роботи 32 роки. 

Прізвище, ім'я, по батькові Науковий ступінь, вчене звання Посада
Дядя Сергій Іванович к. т. н., доцент Доцент
Кононов Віталій Владиславович к. т. н., доцент Доцент
Каморкін Павло Анатолійович к. т. н., доцент Доцент
Пухальська Гульнара Вікторівна к. т. н., доцент Доцент
Гончар Наталя Вікторівна к. т. н., доцент Доцент
Патюпкін Андрій Володимирович к. т. н. Доцент
Логомінов Віктор Олексійович к. т. н Доцент
Вишнепольський Євген Валерійович   Старший викладач
Козлова Олена Борисівна к. т. н Доцент
Степанов Дмитро Миколайович   Старший викладач
Кучугуров Марк Валерійович   Асиситент
Паміров Володимир Миколайович   Завідувач лабораторії
Томілін Вадим Миколайович   Завідувач лабораторії
Волчанська Тетяна Володимирівна   Старший лаборант

 

 

 

Сторінки